Крок 3. Прийняття. Важливі кроки, для побудови відносин з вашою дитиною-підлітком

Перш, ніж зробити 3й крок, заново виконайте перші 2 кроки.

Відчуйте надію. Відчуйте в собі маленькі іскорки радості, які дає надія. Дайте їм розгорітися, з іскор нехай утвориться вогник, світло і тепло.

Відчуйте «себе всередині себе». «Перебуваючи в собі», якомога більш глибоко усвідомте, що у вас є дитина. Що це окрема інша людина. Яка вона ця людина? Опишіть самому собі все гарне, що про нього знаєте.

Переходимо до кроку 3. Приймемо підлітка такого, яким він є з усіма його плюсами і мінусами.

Почнемо з того, що він має ПРАВО на ПОМИЛКИ. Наскільки серйозними не були б зараз його помилки – він має право помилятися.

Всередині себе – ДОЗВОЛЬТЕ йому помилятися. Це дуже важливо. Не пропустіть цей момент. ДОЗВОЛЬТЕ ЙОМУ помилятися. БУТИ НЕПРАВИМ. Перебувати в омані. Він має на це право!

Не бійтеся, що він залишиться таким назавжди. Не піддавайтеся тривожності через переживання, яким він виросте. Не намагайтеся, помітивши найменший «грішок» підлітка, відразу ж зробити йому зауваження. Це не спрацює НІКОЛИ. Назвемо для кращого розуміння дві перші і далеко не єдині причини цього:

  1. Ніхто не любить зауваження. Відзначте, ми не говоримо – критику. Ми говоримо – зауваження. Вони всім і завжди неприємні. Ніколи не робіть зауважень. Який спосіб критики є здоровим і конструктивним, ми обговоримо далі.
  2. Чи подобається вам це чи ні, але в підлітку обов’язково спрацює позив протидії, протистояння. Бо так влаштована психіка людини: дія – відповідна реакція. Так як підліток найчастіше не вміє вибирати спосіб реакції, а діє згідно інстинктам, то Ви маєте у відповідь на своє зауваження – реакцію АВТОМАТИЧНОЇ незгоди з вами. І це – в кращому випадку. Серед варіантів – грубість, хамство, гримання дверима, віддалення, і т.д.

Загалом, буде тільки гірше. Про дію нотацій, лекцій та зауважень буде окрема розмова пізніше. А поки згадайте себе – які почуття у Вас викликають зауваження від рідних, товаришів по службі, сусідів, перехожих і т.д.

 

І ще, дозволити помилятися НЕ ОЗНАЧАЄ дозволити хамити, матюкатися, застосовувати силу. Цьому говоримо рішуче «НІ». Як? Про це в наступних кроках.

Далі. ПРИЙМІТЬ за непорушну даність тимчасову НЕСПРОМОЖНІСТЬ Вашого підлітка тверезо міркувати, робити правильний вибір, робити корисні для нього речі. Він зараз не може. Зачекайте. Він ПОКИ не може. Просто ніяк не може. Крапка.

Прийміть це. Не боріться з цим. Така його і Ваша реальність на сьогоднішній день. З нею марно і шкідливо боротися. Реальність треба прийняти. Сказати «спасибі!» І «спасибі, що так, а не гірше».

І тоді, на благодатному грунті спокою, прийняття і подяки почнуть проростати зерна змін.

Розслабтеся, заспокойтеся і повірте: якщо Ви та інше оточення не задавить і не зруйнує особистість підлітка за час його «підростання», то всі ці кричущі недоліки обов’язково трансформуються в нові риси, звички, якості і ЗНИКНУТЬ.

Пам’ятайте: все буде добре!!!

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *